журавель
11Журавель — (греч. geranos, лат. grus). Для древних Ж. был символом бдительности. Богатые римляне приручали и держали у себя Ж. для развлечения; ценилось и мясо этих птиц. Повадки Ж. описал Плиний Старший …
12журавель — вля/, ч. 1) Великий перелітний птах із довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живе на лісових і степових болотах. 2) Довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, або й весь пристрій з такою жердиною. 3) Народний …
13журавель — Довга жердина над колодязем для підйому води. Поширена у народному будівництві …
14журавель — [жураве/л ] аўл а/, ор. аўле/м, м. (на) аўл у// аўле/в і, мн. аўл і/, аўл і/ў …
15журавель — вля; м. Нар. разг. = Журавль …
16журавель — вольнонаемный работник ИТУ, выполняющий поручения осужденных …
17журавель — вля/; м.; нар. разг. = журавль …
18журавель — 1) (птах), журав, веселик 2) (біля колодязя), звід …
19журавель — іменник чоловічого роду, істота …
20журавель — вля, ч. Пр. 1. Великий перелітний птах здовгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом. 2. Споруда біля криниці, що служить для витягання води. Складається з журава, ваги і клюки …
